Розчин для ін’єкцій ''Енрофлоквет 10%'' (10 мл) Ветсинтез

ОПИС

Масляниста рідина від світло-жовтого до темно-жовтого кольору.

СКЛАД

1 мл препарату містить діючу речовину:

енрофлоксацин - 100,0 мг.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

ATC vet класифікаційний код QJ01 - антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01МА90 - Енрофлоксацин.

Енрофлоксацин належить до антибіотиків групи фторхінолонів. Механізм його дії пов'язаний з пригніченням субодиниці А ДНК-гірази (топоізомерази II) грамнегативних бактерій, блокує процес суперспіралізації молекули ДНК. У грампозитивних бактерій цей процес впливає на топоізомеразу IV, а не на топоізомеразу ІІ. В таких умовах блокуються транскрипція і рекомбінаційні процеси в ДНК бактерії.

Препарат володіє бактеріцидною дією проти грампозитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp. та інші) і грамнегативних мікроорганізмів (E. coli, Salmonella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Pasteurella spp., Bordetella spp. та інші), а також діє проти мікоплазм (Mycoplasma gallisepticum, M. synoviae, M. hyosynoviae, M. hyopneumoniae, M. meleagridis, M. iowae).

Після парентерального введення енрофлоксацин швидко та повністю всмоктується в організмі тварин і розподіляється в тканинах, а через 1-2 години після введення його активна концентрація в тканинах і рідинах організму в кілька разів перевищує концентрацію в сироватці крові. Після підшкірного введення 7,5 мг / кг маси тіла максимальна концентрація в плазмі становить 0,8 мкг / мл, яка досягається протягом 6 годин. Енрофлоксацин частково метаболізується в печінці.

Приблизно 45% введеної дози виводиться з сечею, а 55% - разом з жовччю в зміненому і незмінному вигляді.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Велика рогата худоба, вівці, кози: лікування тварин при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і органів дихання, викликаних мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину.

Свині: лікування тварин, хворих колібацильозом, пастерелозом, мікоплазмозом, сальмонельозом, атрофічним ринітом, ензоотичною пневмонією, синдромом ММА (метрит-матит-агалактія), викликаними мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину.

Собаки, коти: лікування тварин при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, органів дихання і сечостатевої системи, а також при захворюваннях шкіри і зовнішнього слухового апарата, раневих інфекціях, викликаних мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину.

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ

Підшкірно в дозі:

- велика рогата худоба, вівці, кози - 2,5 мл препарату на 100 кг маси тіла один раз на добу (2,5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла).

Внутрішньом'язово в дозі:

- свині - 2,5 - 5,0 мл препарату на 100 кг маси тіла один раз на добу (2,5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла)

- собаки, коти - 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини один раз на добу.

Курс лікування - 3 дні, а при сальмонельозі - 5 днів.

В одне місце можна вводити не більше 10 мл - для великої рогатої худоби, 2,5 мл - для поросят, собак і котів*, 5 мл - для дорослих свиней.

* - для собак і котів при розведенні з рівною кількістю води для ін'єкцій.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Підвищена чутливість до енрофлоксацину.

Не застосовувати собакам і котам у перші 12 місяців життя, а собакам великих порід - в перші 18 місяців життя, вагітним сукам і свиноматкам, а також сукам в період лактації.

Не призначати тваринам з клінічними ознаками захворювань центральної нервової системи, опорно-рухової системи або пошкодження хрящів суглобів.

Не застосовувати одночасно з препаратами тетрациклінового ряду, макролідами (еритроміцин), хлорамфеніколом, теофіліном.

Не застосовувати одночасно з імунодепресантами циклоспорином або його аналогами.

Енрофлоксацин не слід застосовувати для профілактики.

Не застосовувати при виявленні стійких штамів патогенних бактерій, резистентних до хінолонів.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Убій тварин на м'ясо дозволяється через 12 діб після останнього застосування препарату. Споживання молока людьми дозволяється через 4 дні після останнього застосування препарату. Отримане до зазначеного терміну м'ясо і молоко утилізують або годують непродуктивним тваринам, в залежності від висновку ветеринарного лікаря.